МедiаЛаб Донбас - медиапроект для молодёжи восточно-украинского Донбасса. Наше мотто: «Пиши и измени свой город!». В наших Медиа Мастерских начинающие журналистки и журналисты работают над темами, важными для их города, формируя критический взгляд на свое окружение. Их статьи, фото- и видеоматериалы опубликованы на этом веб-сайте.

Публикации

Тернопіль зсередини

08.07.2019

Тернопіль


Анна Золотнюк

Тернопільські дворики — це внутрішній простір міста, в якому найліпше відчувається його дух. Рівень їх камерності різний, але гадаю, в сукупності — це такий собі інший бік міста, чи то пак місто зсередини.

 

Тут нема реклам, пофарбованих у різні барви стін та іншої монструозної інтервенції. Є потрісканий тиньк ніжно-рожевих кольорів, тут і там розкидані різні дещиці — стільці для приємного обзервування (такі собі знаки літа), сушиться білизна (а чи виморожується. Давайте поговоримо про запах одягу, що сушиться надворі — чистий, синій, морозяний. Гаразд, згода, то я фантазую та ідеалізую, але такий простір саме для такого й годиться). Все те вкупі й надає надзвичайно інтимного, тонкого, ледь чутого звучання, й картинку, ніби дивишся на водяну гладь, але не можеш торкнутися — все ефемерне, а тому й манить.

 

Деталі дворика на Коперника. Тернопіль © Анна Золотнюк

Дворики змінюються та зникають. Іноді це синоніми. Десь виростає забудова, деякі закривають, а разом із тим змітають те, що в двориках торкає так само сильно, як їхня приватність — автентичність, замішана на еклектичності. Кожен двір заселений  особистими, хай навіть інтимними знаками, і швидко зникомими (що в принципі є синонімами). Принаймні в такому ключі хочеться про них фантазувати. Саме тут, як піднімаєш голову горі, і бачиш вигини дахів, хочеться нанизувати епічні історії та творити міфи міста — аби воно було таким же рельєфним, багаторівневим, як бачене, а не вихолощено-пластиковим.

<- назад в: Публикации

Предыдущий материал:
Авдеевский "Epizzod"

Следующий материал:
Піаніно та Кіт


Анна Золотнюк

Вік: 31

Народилася: у Тернополі

Живу: у Тернополі

 

Що робить мене щасливою:

Зокрема: коли я заходжу в під'їзд, де раніше не була, і там накладається фактурне світло та привабливий/збережений/незбережений інтер'єр; коли помічаю дверну ручку, яку до того не бачила; коли ловлю на собі погляд маскарона; коли знаходжу кахлю, з небаченим досі орнаментом; коли з тріщин на плитці викладаються знаки етс. 

Тобто щасливою роблять мене моменти доторку до міста, якщо так можна сказати.

Що для мене важливо у житті:

Для мене важливо не втрачати здатності дивуватись, впадати в нумінозний стан від побутових дрібниць, як от світло, що лягає зеленими пасмами на сіро-чорно-білу кахлю, проходячи через фарбоване скло стрічкових вікон. 

Що я хотіла б змінити у своєму місті на краще:

Якби Тернопіль змінився, у нього б не було побутової драми занепаду на кожному кроці. І тоді місто втратило б оцього свого хаотичного genius loci.